Відповідно до статті 144 Сімейного кодексу України на батьків дитини покладено обов’язок невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати1 її народження в органі державної реєстрації актів цивільного стану (далі ДРАЦС).

Реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням походження дитини, а також присвоєнням їй прізвища, імені, по батькові та засвідчується свідоцтвом про народження

Прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при державній1 реєстрації народження і є невід’ємними від неї.

Статтею 145 Сімейного кодексу України передбачено, що прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Припинення шлюбу між батьками не тягне зміну1 прізвища дітей. Проте, якщо той з батьків, у якого дитина залишилася проживати після припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, змінив своє прізвище, він має право змінити і прізвище дитини. При цьому необхідно враховувати   і наявність згоди іншого з батьків, оскільки припинення шлюбу або визнання його недійсним не впливає на обсяг прав батьків

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Батьки є вільними у виборі власного імені своїй дитині. При реєстрації народження за заявою одного з них передбачається, що інший згоден з обраним ім’ям. Власне ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір’ю дитини. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 146 Сімейного кодексу України). При державній реєстрації народження іншою особою власне ім’я дитини присвоюється за її вказівкою.

По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком (стаття 147 Сімейного кодексу України). Пунктом 23 розділу І глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні від 18.10.2000 №52/5 передбачено, що якщо батько має подвійне власне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків. На прохання батьків, по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі. Про бажання батьків робиться відповідна відмітка в актовому записі про народження, яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.

У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або місце її проживання чи перебування невідоме, а батьківство не встановлено, державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилась дитина, родичів, уповноваженого1 представника адміністрації дитячого закладу, в якому перебуває дитина, інших осіб. В такому разі прізвище дитини зазначається за прізвищем матері, власне ім’я і по батькові дитини – за вказівкою заявника (п. 18 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні від 18.10.2000 №52/5).

Державна реєстрація народження підкинутої, знайденої дитини проводиться органом ДРАЦС за письмовою заявою представника органу опіки та піклування та при наданні рішення органу опіки та піклування про державну реєстрацію народження дитини, а також довідки закладу охорони здоров’я про вік підкинутої, знайденої дитини. У випадку, коли батьки підкинутої, знайденої дитини невідомі, прізвище, ім’я, по батькові такої дитини та відомості про батьків зазначаються на підставі рішення органу опіки та піклування (п. 10 розділу 1 глави ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

На сьогоднішній день чітких канонів у виборі імені немає. Тим більше, що і в інтернеті, й у друкованих виданнях стільки всього можна знайти про значення імен. Отже, одні батьки зупиняються на класичних варіантах, інші прагнуть до оригінальності, треті орієнтуються на астрологію чи ну мерологію, бо вважають, що ім’я впливає на долю, та має стати найпершим оберегом для маляти.

Водночас слід пам'ятати, що особисте ім'я - це не тільки юридично зафіксоване слово, за допомогою якого здійснюється індивідуалізація особи. Особисте ім’я – це "оберіг", супутник життя людини. Нехай кожна дитина одержить своє власне «правильне» ім'я, і з ним сама будуватиме власну долю. І нехай вона буде щасливою!

Спеціаліст І категорії відділу ДРАЦС РС

Новоодеського РУЮ у Миколаївській області

Чорна Катерина Ігорівна