Застосування домашнього арешту, як запобіжного заходу у кримінальному провадженні

З моменту набуття Україною незалежності наша держава прагне рухатися до європейської спільноти, що вимагає відповідності міжнародним стандартам не лише економічної, соціальної сфери, але й кримінального судочинства. Тому, враховуючи міжнародні стандарти та накопичений власний досвід, було прийнято новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК), який набув чинності 20 листопада 2012 року.
Новий КПК містить ряд новацій, більшість з яких покликані створити рівні можливості для кожної зі сторін у кримінальному процесі, впровадити світовий досвід у вітчизняне судочинство. Однією з новел нового КПК є введення домашнього арешту до переліку запобіжних заходів. Домашній арешт застосовується до особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 181 КПК, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Працівники органу внутрішніх справ мають право з'являтися у житло підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, з метою контролю за поведінкою такої особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Застосовуючи домашній арешт, слідчий суддя, суд керується положеннями КПК України, щодо обставин, що враховуються при обранні будь-якого запобіжного заходу, а саме, вік, стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків такої особи у місці проживання, в тому числі наявність сім'ї та утриманців, репутація, майновий стан та інші обставини.
Головною позитивною якістю такого запобіжного заходу є те, що особа не відчуває на собі того жорсткого тиску, як під час тримання під вартою.
Підозрюваний, обвинувачений може жити звичайним життям, працювати, спілкуватися, бути з сім'єю. Крім того, в такої особи не виникне проблем із доступом до захисника та до засобів масової інформації.
У зв'язку з застосуванням домашнього арешту суттєво зменшено кількість осіб, що перебувають в слідчих ізоляторах, зменшено витрати державного бюджету на їх утримання, оплату праці персоналу тощо.
За допомогою домашнього арешту законодавцем досягнуто мети гуманізації досудового розслідування, забезпечення права на захист, економії бюджетних коштів, а також інших прав та інтересів громадян.

Прокурор прокуратури Новоодеського району                        Бабенко Ю.Р.