УКРАЇНСЬКІЙ СПІЛЦІ ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ (ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ) 20 РОКІВ

Тільки разом ми - сила

Якщо звернутися до архівно і протокольно вивірених фактів, то ще в 1980-1986 роки радянського часу спостерігалося стихійне виникнення і початок діяльності в обласних центрах, великих містах України рад воїнів запасу, до яких на правах секцій входили воїни-інтернаціоналісти, а також самостійних клубів, об’єднань, рад учасників подій в Афганістані. Існували вони майже напівлегально. Офіційне їх визнання як громадських структур розпочалося у другій половині 80-х. Перші визнані владою ради воїнів-інтернаціоналістів виникли у Дніпропетровській та Полтавській областях, Києві, Черкасах, Чернівцях і Чернігові. Вже на середину 1989 року в Україні діяло майже 200 об’єднань воїнів-інтернаціоналістів, а слова «інтернаціональний обов’язок» вже стали звичними як для лексики владних мужів, так і свідомого сприйняття громадськістю.

Так що поява всеукраїнського громадського об’єднання «афганців» має свої закономірності. Слід зазначити, що організаційно потужно до цього питання підключився комсомол. Вже у червні 1988 року в Севастополі ним було проведено масштабну акцію - республіканський збір молодих воїнів запасу, на якому доти розрізнені спілки воїнів запасу та воїнів-інтернаціоналістів були об’єднані в Республіканську раду воїнів запасу, яку очолив С. Червонописький. 25 червня 1990 року відбулася установча конференція Смілки воїнів-інтернаціоналістів України (СВІУ). Ця дата й стала стартовою відміткою для становлення і організаційного росту міцного організованого «афганського» руху в Україні.

24-26 жовтня 1991 року, вже після проголошення Україною незалежності, II позачергова конференція СВІУ надала організації нову сучасну назву - «Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)». Більш чітко було визначено мету діяльності: політичний, правовий, соціальний захист ветеранів війни на території інших держав, сімей загиблих, увічнення пам’яті про полеглих побратимів, передача молоді героїко-патріотичних і духовних цінностей. Ці позиції залишаються фундаментальними в діяльності УСВА і до сьогодення.

За 20 років свого активного життя Спілка стала в Україні повноцінним суб’єктом вироблення державної політики стосовно ветеранів-інтернаціоналістів.

Головна перевага Спілки перед іншими всеукраїнськими ветеранськими об’єднаннями в тому, що вона реально існує, має загальнонаціональну організаційну сітку і дієвість. Щодо статусу воїна-інтернаціоналіста, то завдячуючи УСВА у громадській свідомості вже сформовано образ командно діючого, продуктивного за віком ветерана війни, з яким пов’язуються такі дефіцитні в нинішній час поняття як честь і військово-патріотична героїка. Політичним визнанням організованого «афганського» руху в Україні, уособленого УСВА, його активної і виваженої суспільно-політичної позиції, вагомого внеску у розбудову громадянського українського суспільства став Указ Президента України від 11 лютого 2004 року, за яким 15 лютого - день виведення радянських військ з Афганістану - визнано Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Важливо й те, що за 20 років понад 800 колишніх воїнів-інтернаціоналістів відзначено нагородами незалежної України.

Слід зазначити, що тільки наша країна має державний центральний орган виконавчої влади у справах ветеранів. Про те, як комітет створювався при Президентові України і поступово, через нищення і поновлення, зріс до нинішньої кабмінівської структури, знають не всі ветерани. Як і те, що ініціатором «війни» за нього була винятково наша Спілка.

УСВА поступово виросла в суб’єкт вироблення законотворчої політики. Не слід забувати про те, що основний ветеранський закон України було ухвалено у жовтні 1993 року після активної дворічної роботи УСВА з владою. Та й удосконалювався він у подальшому не без нашої Спілки, а зміни вносилися майже 50 разів.

Єдиним критерієм діяльності УСВА може бути тільки покращання ветеранського життя. Оскільки воно не збагачується істотно, то й відзначення 20-ї річниці нашої Спілки повинно бути передусім стимулом для активізації діяльності.

Сергій ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ, голова УСВА.