УКРАЇНСЬКІЙ СПІЛЦІ ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ (ВОЇНІВ-ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ)
20 РОКІВ
Тільки разом ми - сила
Якщо
звернутися до архівно і протокольно вивірених фактів, то ще в 1980-1986 роки
радянського часу спостерігалося стихійне виникнення і початок діяльності в
обласних центрах, великих містах України рад воїнів запасу, до яких на правах
секцій входили воїни-інтернаціоналісти, а також самостійних клубів, об’єднань,
рад учасників подій в Афганістані. Існували вони майже напівлегально. Офіційне
їх визнання як громадських структур розпочалося у другій половині 80-х. Перші
визнані владою ради воїнів-інтернаціоналістів виникли у Дніпропетровській та
Полтавській областях, Києві, Черкасах, Чернівцях і Чернігові. Вже на середину
1989 року в Україні діяло майже 200 об’єднань воїнів-інтернаціоналістів, а
слова «інтернаціональний обов’язок» вже стали звичними як для лексики владних
мужів, так і свідомого сприйняття громадськістю.
Так
що поява всеукраїнського громадського об’єднання «афганців» має свої
закономірності. Слід зазначити, що організаційно потужно до цього питання
підключився комсомол. Вже у червні 1988 року в Севастополі ним було проведено
масштабну акцію - республіканський збір молодих воїнів запасу, на якому доти
розрізнені спілки воїнів запасу та воїнів-інтернаціоналістів були об’єднані в
Республіканську раду воїнів запасу, яку очолив С. Червонописький. 25 червня
1990 року відбулася установча конференція Смілки воїнів-інтернаціоналістів
України (СВІУ). Ця дата й стала
стартовою відміткою для становлення і організаційного росту міцного організованого «афганського»
руху в Україні.
24-26 жовтня 1991 року, вже після проголошення
Україною незалежності, II позачергова конференція СВІУ надала організації нову
сучасну назву - «Українська Спілка ветеранів Афганістану
(воїнів-інтернаціоналістів)». Більш чітко
було визначено мету діяльності: політичний, правовий, соціальний захист
ветеранів війни на території інших держав, сімей загиблих, увічнення пам’яті
про полеглих побратимів, передача молоді героїко-патріотичних і духовних
цінностей. Ці позиції залишаються фундаментальними в діяльності УСВА і до
сьогодення.
За
20 років свого активного життя Спілка стала в Україні повноцінним суб’єктом
вироблення державної політики стосовно ветеранів-інтернаціоналістів.
Головна
перевага Спілки перед іншими всеукраїнськими ветеранськими об’єднаннями в тому,
що вона реально існує, має загальнонаціональну організаційну сітку і дієвість.
Щодо статусу воїна-інтернаціоналіста, то завдячуючи УСВА у громадській
свідомості вже сформовано образ командно діючого, продуктивного за віком
ветерана війни, з яким пов’язуються такі дефіцитні в нинішній час поняття як
честь і військово-патріотична героїка. Політичним визнанням організованого
«афганського» руху в Україні, уособленого УСВА, його активної і виваженої
суспільно-політичної позиції, вагомого внеску у розбудову громадянського
українського суспільства став Указ Президента України від 11 лютого 2004 року,
за яким 15 лютого - день виведення радянських військ з Афганістану - визнано
Днем вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Важливо й те,
що за 20 років понад 800 колишніх воїнів-інтернаціоналістів відзначено
нагородами незалежної України.
Слід
зазначити, що тільки наша країна має державний центральний орган виконавчої
влади у справах ветеранів. Про те, як комітет створювався при Президентові
України і поступово, через нищення і поновлення, зріс до нинішньої
кабмінівської структури, знають не всі ветерани. Як і те, що ініціатором
«війни» за нього була винятково наша Спілка.
УСВА
поступово виросла в суб’єкт вироблення законотворчої політики. Не слід забувати
про те, що основний ветеранський закон України було ухвалено у жовтні 1993 року
після активної дворічної роботи УСВА з владою. Та й удосконалювався він у
подальшому не без нашої Спілки, а зміни вносилися майже 50 разів.
Єдиним
критерієм діяльності УСВА може бути тільки покращання ветеранського життя.
Оскільки воно не збагачується істотно, то й відзначення 20-ї річниці нашої
Спілки повинно бути передусім стимулом для активізації діяльності.
Сергій
ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ, голова УСВА.
|